З Днем Єднання! 💙💛 💙 16 лютого святкують особливе свято - День Єднання ! Завжди пам'ятаймо , що ми сильні, рішучі та незалежні. Особливо коли разом!👫👬👭
💙💛💙
пʼятниця, 17 лютого 2023 р.
субота, 7 січня 2023 р.
неділя, 18 грудня 2022 р.
Головна сторінка
🎄🎄🎄 Вітаю Вас з Днем святого Миколая! Бажаю, щоб він зі своїми Ангелами-помічниками приніс Вам величезне щастя, нехай збудуться всі Ваші мрії - і великі, і маленькі! Нехай сонечко зігріває Вас, а рідні люди люблять і бережуть! Нехай міцним буде здоров'я, а сльози блищать на очах тільки від радості! Нехай буде все прекрасно кожен день і кожну годину Вашого життя!🎅🎇
⛄⛄⛄
неділя, 4 грудня 2022 р.
Головна сторінка
З Днем української писемності та мови !
Вітаю з днем української писемності та мови
Любіть рідну мову!
Говоріть мовою рідної землі,
Чужа мова – це мова неволі!
Говоріть мовою предків своїх,
Забуваючи мову, ми зраджуємо їх!
Нація без рідної мови – німа!
Майбутнього, в такої нації, нема!
Наша кров – лиш рідну мову розуміє!
Генетичний код – лише з мовою діє!
Любіть рідну мову, як душу любіть!
Любіть рідну мову, як небо любіть!
Любіть мову краю – це голос землі!
Сійте слово своє на рідній ріллі!
Жанна Франчук
Батьківська сторінка
48 ФРАЗ, ЯКІ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ДІТЯМ
Вони вселять у них віру та певність у вашій любові.
Іноді здається, що підтримати дитину можна тільки словами «молодець, добре!» Насправді таких слів куди більше. Саме вони допомагають дитині відчути, що ви її любите, розумієте і приймаєте.
Дитячий та сімейний психолог Катерина Кес уклала список фраз, які сприяють утвердженню дитини.
William Thornycroft
Покажіть дитині, що вірите в неї:
«Я тобі довіряю».
«Я в тебе вірю».
«Я поважаю твоє рішення».
«Це непросто, але ти зможеш».
«Ти робиш правильно».
«Ти все правильно розумієш».
«Як тобі це вдалося?»
«Навчи мене. Як це в тебе виходить?».
«Ти робиш це краще, ніж я».
«У тебе виходить це краще, ніж у мене».
Зверніть увагу на зусилля і старання дитини:
«Я бачу, ти доклав чимало зусиль».
«Я бачу, як ти старався».
«Виходить дуже добре!»
«Можу уявити, скільки часу на це пішло!»
«Уявляю, як довго ти намагався, щоб це вийшло!»
«Твої старання дають гарний результат!»
«Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!»
Подякуйте за час, проведений разом:
«Я дуже ціную час, який ми з тобою проводимо разом».
«Я з нетерпінням чекаю, коли ми зможемо знову пограти завтра».
«З тобою дуже цікаво».
«Мені дуже сподобалося, як ми пограли».
«Я рада, що ти вдома».
«З тобою дуже цікаво і приємно грати».
Допоможіть дитині самій оцінити свій результат:
«Що ти думаєш про це?»
«Уявляю, як тобі самому приємно!»
«Що тобі самому тут найбільше подобається?»
«А як ти сам думаєш?»
«А що ти сам про це думаєш?»
«А як тобі здається?»
«А тобі самому як би хотілося?»
Дякуйте дитині за допомогу та внесок:
«Щиро дякую тобі за те, що ти ... (за конкретну справу)».
«Спасибі за те, що ти зробив».
«Спасибі за твоє розуміння».
«Щиро дякую за твою допомогу».
«Ти мені дуже допомагаєш, дякую!»
«Завдяки тобі я закінчила цю роботу швидше».
«Завдяки тобі у нас тепер так чисто».
Скажіть про те, що бачите:
«Ого! Кімната чиста!»
«Дивись-но! Постіль застелена!»
«Які яскраві фарби ти береш!»
«Я бачу, ти дуже постарався!»
«Бачу, що ти сам прибрав зі столу!»
Змалюйте свої відчуття:
«Я дуже люблю вчитися і гратися з тобою».
«Радію, коли ти вдома».
«Я відчуваю, що ми з тобою як одна команда».
«Мені дуже приємно, коли ти так говориш».
«Я така щаслива, що ти у нас є».
«Мені дуже приємно, коли ти мені допомагаєш».
Батьківська сторінка
Сім принципів виховання дисципліни у дитини
1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам'ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.
2. Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров'я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.
3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків).
5. Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.
6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.
7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, дозволене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.
Як виховати обдаровану дитину?
Американський доктор Девід Льюїс, узагальнивши досвід тисяч сімей, де виросли обдаровані діти, дає рекомендації щодо виховання майбутніх талантів. Вони полягають у виконанні таких правил:
-Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче і чесно.
-Я поставив стенд, на якому малюк може демонструвати свої роботи.
-Я не сварю дитину за безлад в кімнаті і на столі, якщо це зв'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
-Я доручаю дитині посильні завдання, допомагаю їй будувати власні плани, приймати рішення.
-Я беру дитину у цікаві поїздки, купую книги і матеріали для її улюблених занять.
-Я ніколи не кажу своєму нащадку, що він чимсь поступається перед іншими дітьми чи навіть дорослими.
-Я привчаю дитину самостійно мислити, заохочую її фантазувати, придумувати історії, вчити вірші, розучувати пісні.
-Я щодня знаходжу час, щоб побути наодинці, поговорити.
-Я ніколи не докоряю дитині за помилки. Вчу вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
-Якщо ви виконуєте тільки 20 відсотків з того, про що йде мова, треба замислитися.
Але якщо дані правила є у вашій сім'ї нормою, то, можливо, іноді варто знизити виховний запал і надати більшу свободу і собі, і дитині.
Допоможемо своїй дитині самоорганізовувати себе та своє робоче місце
-Своєчасно лягати спати і рано вставати, щоб не запізнюватися до школи, встигнувши перед тим без особливого поспіху та зайвої метушні й нервування все зробити — прибрати постіль, провітрити кімнату, зробити ранкову гімнастику, виконати туалетні і водні процедури, добре поснідати.
-Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце, коли кожна річ має своє постійне місце; під руками завжди мати тільки те, що потрібно, а використавши, покласти туди, звідки його взяв; після виконання всіх домашніх завдань у ранець покласти все необхідне для шкільних занять наступного дня з тим, щоб нічого не забути вдома.
-Сівши за письмовий стіл, відразу приступити до роботи, не відволікаючись на сторонні справи, працювати зосереджено, наполегливо, бо, як кажуть у народі, «коли став робить, то байдики не бить».
-Мати дозвілля тоді, коли виконано все домашнє завдання.
-Виконувати завдання у той день, коли їх одержано; золотим правилом поведінки нехай стане мудра народна порада: «Нинішньої роботи на завтра не відкладай».
-Працювати в темпі, жваво. «Відстанеш годиною - не наздоженеш родиною».
-Неодмінно доводити розпочате виконання домашнього завдання до його повного завершення.
-Не братися відразу за багато справ, бо «Хто много зачинає, той мало кінчить».
-Благо — натхненна праця, яка будить охоту до неї, і це має дуже велике значення. «Була б охота, піде на лад всяка робота», — вчить народна педагогіка. Саме така мета вбачається у духовно-моральній допомозі. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім'ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка та взаємовиручка в скрутну хвилину — ось якої саме допомогти у навчанні потребують наші діти від своїх батьків.
Пам'ятка для батьків
1. Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі школою, церквою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
2. Обов'язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з класним керівником і вчителями школи.
3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, по бачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, недоробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.
4. Привчайте дитину до самонавчання й до самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а - добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала у собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення, проводила політінформації, виховні години. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати підготуватися до уроку вивчити необхідне, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.
Батьківська сторінка
1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.
2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.
3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.
4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще йрозповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.
5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.
6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.
7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.
середа, 9 листопада 2022 р.
.jpg)
четвер, 8 вересня 2022 р.
НУШ 3-4 класи
Типова освітня програма для 3-4 класів НУШ Шияна Р. Б.
Пояснювальна записка
Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Типова освітня програма визначає:
– загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
– перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
– орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
– рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу).
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, зокрема:
Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та
літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ1)
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реальїзовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.
Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми / тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань, розвиток умінь та формування уявлень через досвід практичної діяльності.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу.
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким 1-го вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.
Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, через реалізацію окреслених у цьому документі очікуваних результатів навчання.
Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Вона містить:
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• навчальний план закладу освіти, який визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення; • опис очікуваних результатів навчання учнів;
• перелік навчальних програм із предметів, що вивчаються за інваріантним і варіативним складниками;
• форми організації освітнього процесу;
• інструментарій для формувального та підсумкового оцінювання;
• інші освітні компоненти (за вибором закладу освіти).
Освітня програма закладу початкової освіти,
створена на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).
Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3-4-му класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті:
• відстежувати навчальний поступ учнів;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту
початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• запобігати побоюванням дитини помилитися;
• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.
Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.
Очікувані результати навчання слід використовувати для:
• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
• постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці3 з боку вчителів, батьків і самих учнів;
• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).
На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель/ учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).
Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Вітаю!
-
День Української Хустини!Флешмоб від наших учнів💛💙
